- відпрацювати
- техн. отраба́тывать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відпрацювати — 1) (відпрацювати певний час, закінчити працювати); відробити, відслужити (пробути певний час на службі); відбути (виконати протягом якогось часу певну роботу, повинність, обов язок); вибути (прожити / перебути в роботі де н. певний час) 2) див.… … Словник синонімів української мови
відпрацювати — див. відпрацьовувати … Український тлумачний словник
відпрацювати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відпрацювання — я, с. Дія за знач. відпрацювати 1), 4), 5) … Український тлумачний словник
відпрацьований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрацювати 1). 2) прикм., спец. Те саме, що спрацьований … Український тлумачний словник
відробляти — відробити (виконувати певну роботу за що н. одержане / позичене; працею віддавати борг), відпрацьовувати, відпрацювати … Словник синонімів української мови